1 клас

1. Ознака фізичної-тілесної готовності до школи - початок зміни зубів. Все шкільне навантаження - інтелектуальне, емоційне, фізичної втоми - ляже на маленьке тільце. Якщо так склалося, що у наших першокласників зубки ще не почали змінюватися - прямо зараз починаємо посилено зміцнювати тіло. Тим, у що вірите - вітамінами, гомеопатією, збалансованим харчуванням, зарядкою, режимом ... перший тиждень школи - нове навантаження - імунітет часто не справляється. 2. Психолог, який проводить співбесіду перед школою, задає малюкові питання про мотівацію. Мотивація буває ігровою (дитина йде в школу грати). І грає вона за своїми правилами. Якщо вона втомилася від гри - все сидимо за партою - вона встає посеред уроку і починає бродити, говорити або їсти. Така дитина бере з собою в школу багато іграшок. Мотивація дитини може "дозріти", але перший час важливо терпіння і творчий потенціал батьків, щоб дитина не вирішила "вийти з гри". Мотивація соціальна - дитина йде в школу дружити. І вона більше буде базікати і тусити. Їй важливо допомогти побудувати відносини, і така дитина може відмовлятися вчитися, кажучи - зі мною ніхто не дружить. Мотивація досягнень - я йду в школу за "12-тками". У першому класі оцінок не ставлять. І завжди вчитися на 12 балів неможливо. Такий малюк може, якщо ми не "дамо йому дозвіл" бути різним, якщо ми дозволимо не виправдовувати наші амбіції, перетвориться в перфекціоніста і невротика. Мотивація навчальна - зріла. Коли дитина йде вчитися так теж буває. 3. Перші два тижні малюк дуже втомлюється - новий режим, загальна напруга сім'ї, звикання до нових відносин, нове незвичне навантаження - будь ласка, дбайте про те, щоб він міг вибігатися після школи або просто виспатися. Багато першокласників стають більш емоційними, агресивними і слізливими перші шкільні тижні - це нормально. 4. Частки мозку, які відповідають за утримання дитини в одній позі, включаються в роботу після 7 років. Малюки не можуть бути посидючими, не бігати на перервах, не проявляти активність. Якщо вчителям не вистачає знань дати дітям можливість розрядки, хоча б не сваріть їх за стан "дзиги" вдома. Нехай після школи, якщо хочуть, бігають, стрибають на батуті та ін. 5. Тільки після 7 років багато діток можуть відчувати себе частиною системи. Підкорятися її правилам. Відчувають себе частиною групи - ми - учні, однокласники, діти. Багато малюків не реагують, поки до них особисто не звернуться - Машенька, відкрий зошит. Вдома важливо грати в школу, програвати з іграшками можливі ситуації. (Вчителі часто розповідають, що частина першокласників на слова - діти, відкрийте книгу, не реагують. Говорячи - я не діти, я Саша). 6. Якщо дитина - єдина дитина в сім'ї або вона не була в садку - вона не звикла до шуму, постійної присутності інших поруч, дотиків. Вона може сильніше втомлюватися і скаржитися на те, що її ображають (дотики інших вона може розцінювати, як агресію) - з такою дитинкою частіше потрібно грати в контактні-тілесні гри. Вона може після школи бути як надмірно активною, так і дуже млявою. 7. Якщо вчителька дуже відрізняється за психотипом, емоційними реакціями, статурою, гучності голосу від мами і близьких жінок - дитина може її боятися. Дитині важливо говорити - вчителька каже голосно не тому, що сердиться, а тому що хоче, щоб її всі почули. І вдома важливо грати в шумні ігри. 8. Для того, щоб діткам полегшити адаптацію - краще в перші тижні вересня влаштовувати зустрічі діток-однокласників в ігрових центрах, пікніках, запрошувати в гості. Чим швидше вони познайомляться, тим швидше будуть зосереджуватися на навчанні 9. Щопонеділка дитину може бути складніше "відірвати від себе" - це стосується і малюків, які адаптуються до садка. Називається це - синдром понеділка. Після близькості з батьками у вихідні складно йти в чуже середовище. В ранок понеділка - уповільнюємо темп, розлучаємося, обіймаючись, з собою дитині даємо частинку себе - браслет, значок, кулон. 10. У школі - чим раніше, тим краще - робимо колаж з фотографій личок діток, змальовуємо всім класом долоньки, вирізаємо їх або просто розвішуємо по стінах. Коли дитина приходить в клас і бачить "себе", вона відразу відчуває, що у неї є місце і вона "своя". 11. Ми повинні точно знати, що дитина знає, де шкільний туалет, вміє ним користуватися, знає, як попроситися. Багато шкільних неврозів пов'язані з туалетними складнощами. Якщо я витрачаю сили на те, щоб щось утримати, мені не до прийому нової інформації. 12. Багато чутливих дітей сприймають світ "носом". (У таких діток, як правило є напруга в підшлунковій залозі). Вони не будуть їсти продукт, який погано для них пахне, не зможуть себе комфортно почувати в наповненій запахами їдальнею. Будь ласка, попереджайте вчителів про те, які продукти не їсть дитина. Давайте з собою воду, фрукти, помиту моркву та ін. Пам'ятайте, що це не примха дитини. 13. Чим сильніше відволікається зазвичай дитина, тим ближче до вчителя вона повинна сидіти. Щоб була можливість прямого контакту очей. Тим частіше потрібно провітрювати приміщення. 14. Перші шкільні тижні вся сім'я задає питання - ну як ?! Про школу - або добре, або нічого так само і в присутності дитини - про вчителя. Якщо є ситуація, в якій дитині небезпечно - дитина повинна знати, що в світі ви за неї всім відкрутите голову. Але вдома - вона свою виховну дозу отримає. 15. Будь ласка, будьте уважні до змін в поведінці дитини. На жаль, не всі вчителі адекватні. Психологічну травму отримує більшою мірою та дитина, яка спостерігає, як на її однокласника вчитель кричить або принижує. Слухайте, що дитина розповідає, у що грає. 16. Батьків першокласників чекає ще одне випробування - перефокусовування авторитетності. Раніше дитина слухалася і сприймала як справжню інформацію від тата і мами - зараз в мові дитини з'являться фрази - а Марія Іванівна сказала по-іншому. Ти не права 17. У першому класі не повинні задавати домашнє завдання. Але якщо воно все ж є - з кожним днем скорочуємо свою присутность у виконанні уроків. 18. Книги, які, в принципі, можна пайком подарувати і вчителям Фабер "Як говорити, щоб діти вчилися", "Як говорити, щоб діти слухали". Моніна "Як подолати труднощі в навчанні дітей". Кволс "Виховання без покарання ". Гіппенрейтер "Спілкуватися з дитиною. Як?". 19. Для дуже чутливих, вразливих дітей, особливо, якщо з прізвища легко зробити "жарт" - для того, щоб "зробити щеплення" проти образ - вдома придумуємо разом різні прізвиська, які можна зробити з прізвища. 20. Для діток-негативістів, які звикли фіксувати увагу тільки на поганому - після школи задаємо питання: "Що було хорошого?". Якщо дитині складно - спочатку починають говорити дорослі. Увечері можна пограти в гру - що було за день поганого (складного) і що було за день хорошого. 21. Бажано, в кінці першого тижня влаштувати домашнє свято. 22. Для профілактики хвороб, втоми, опору - 1 раз в три тижні можна непедагогічно з дозволу вчителя прогуляти школу. Щоб дитина могла збити темп і щоб її тіло не включало режим "психосоматики". 23. Бажано перші 3 тижні навчального року не навантажувати дитину додатковими новими гуртками та секціями. 24. Що б не відбувалося напередодні в сім'ї, з якої б ноги не встало все сімейство - дитину важливо проводити в хорошому настрої. Чим більше ми її наповнимо теплом, як вітамінами, тим легше їй буде освоювати нові світи. 25. Кілька років поспіль я писала синові Михею в школу листи (малюкам їх можна малювати). На конверті було написано - розкрити після 2-го уроку. У листі - пару теплих слів. Це вітаміни любові, які допоможуть діткам залишатися з вами в контакті, навіть без візуального контакту. Це наша можливість сказати - я з тобою Нехай шкільні роки, хоча б перший, принесуть родині стійку радість